6 листопада 2025 року професор кафедри політичних наук Василь Климончук та доцент кафедри Юлія Кобець у Варшавському університеті взяли участь у черговому засіданні в межах спільного польсько-українського проєкту «Вплив типів політичної системи на якість функціонування політичних інститутів: польський та український досвід і перспективи», який реалізується за участю співробітників відділу політичних інститутів і процесів Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України. Темою семінару стало обговорення питань поділу та рівноваги влад.
З українського боку з доповіддю «Зворотний вплив системи стримувань і противаг на функціонування політичних інститутів в Україні» виступила проф. Галина Зеленько. У доповіді було проаналізовано умови формування української системи стримувань і противаг, вплив процесів первинного нагромадження капіталу, особливості нормотворення під час дії перехідних положень конституції (1996–1999 рр.).
Авторка окреслила циклічний характер конституційних змін і продемонструвала, що українська система стримувань і противаг набуває реверсивної динаміки, що зумовлює інституційну нестійкість. Унаслідок цього в Україні формується циклічна модель інституційної рівноваги, де зворотний вплив системи стримувань і противаг проявляється через адаптацію політичних інститутів до змін конституційного дизайну, а часті зміни не дають можливість сформуватися усталеним політичним практикам, а системі стримувань і противаг виконувати притаманні їй функції. Зокрема, широку дискусію викликала озвучена дослідницею проблема неможливості виконання системою стримувань і противаг класичної стабілізуючої функції в умовах нестабільного балансу влад, частих конституційних змін, партизації державних інститутів та високої політичної конфліктності.
Другу доповідь представив д-р Міхал Містигач, який проаналізував зміни в польській конституційній моделі протягом 2015–2023 рр., зокрема кризу між виконавчою та судовою владою та наслідки ерозії принципу верховенства права. Вчений проаналізував і визначив порушення системної практики, що призвели до ерозії верховенства права, що зрештою призвело до визнання польської конституційної демократії дефектною у 2023 році. Зокрема доповідач зупинився на кризі між виконавчою та судовою владою, принципом сепарації влади. При цьому М. Містигач наголосив, що діджіталізація є важливим фактором у демократизації усіх гілок влади, підкресливши, що Україна досягла більших успіхів у цифровізації.
У підсумку учасники проєкту дійшли висновку про необхідність розроблення нової форми суспільного договору, що відповідав би сучасним викликам і забезпечував стабільний баланс владних інтересів.
Від Інституту у семінарі також взяли участь провідні наукові співробітники Тетяна Ляшенко, Наталія Кононенко, Ростислав Балабан та старший науковий співробітник, доц. Світлана Ситник. З польського боку у семінарі взяли участь проф. Ришард Баліцький (Вроцлавський університет), проф. Ярослав Фліс (Ягеллонський університет), проф. Антоній Камінський (Інститут політичних наук ПАН), проф. Агнєшка Дудзінська (Варшавський університет) та ін.
